Мужские шапки SKIF. Скиф шапка


Мужские шапки SKIF с бесплатной доставкой!

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

- 0 %

Ушанка из искусственного меха, верх - плащевая ткань, подкладка - полиэстр

1 500 1 500 руб

Мужские шапки Если во многих европейских странах шапка издавна слыла лишь аксессуаром, то на холодных просторах Скандинавии, России, Монголии это был необходимый атрибут зимней экипировки. На Руси, конечно же, носили меховые шапки, только округлой формы и глубоко посаженные. Этот стильный предмет мужского гардероба легко заказать у нас с доставкой курьером на ваш адрес в городе Москве или почтой по России. Зимой актуальны шапки-ушанки с утеплителем из меха. Модель выполнена из двух слоев трикотажа. Но все же многие предпочитают, чтобы в ней оба этих критерия сочетались наиболее гармонично.Это могут быть как классические кепки, так и картузы или восьмиклинки. Если вы хотите купить мужскую теплую зимнюю шапку в Москве, то вам стоит обратиться к услугам нашего интернет-магазина. Безусловно, найдутся храбрецы, которые даже в самый лютый мороз щеголяют по улицам без шапок. Особые различия в трендах прослеживаются с разницей в несколько лет.

fashionablesale.ru

Тороп С.О. Скіфський одяг

There are no translations available.

Тороп С.О.Біолог, краєзнавецьм. Нікополь, УкраїнаБіографія

Матеріал надано в авторській редакції

 

Скіфський одяг

 

Скіфський одяг відрізнявся вишуканістю і був ідеально пристосований до умов кочового життя і помірного клімату. У побуті скіфів значне місце займали різноманітні вироби зі шкіри, хутра, повсті, шерсті. З цих матеріалів виготовлялися кошми, бурдюки, пояси, головні убори, одяг, взуття і безліч інших речей домашнього вжитку. У курганах скіфського часу на Алтаї, в умовах вічної мерзлоти, збереглися речі зроблені з повсті, шкіри і шерстяних тканин. Вони були виготовлені з великою майстерністю і прикрашені чудовими аплікаціями і вишивками. Багато народів стародавнього світу охоче запозичували у скіфів не тільки окремі елементи одягу, але й навички їх виготовлення. Саме такий процес, на думку ряду дослідників, зображений на знаменитій пекторалі, знайденій відомим українським археологом Борисом Мозолевським в кургані Товста Могила (Нікопольський район). У верхньому ярусі пекторалі поміщено зображення двох голих до пояса чоловіків, які шиють хутряну сорочку. Їх обличчя і зачіски настільки відмінні, що можна навіть припустити в них представників різних етнічних груп різних племен (див. статтю «Скіфські кургани»).  

 

Виготовлення хутряної сорочки. Фрагмент верхнього ярусу пекторалі.

Товста Могила. Нікопольський район

Греки навчилися у скіфів носити чоботи, шапки з вухами, штани і шерстяні плащі. Завдяки встановленню торгових зв'язків з багатьма містами-державами Середземномор'я, з скіфським одягом познайомилися й інші народи Європи.

 

 

Одяг знатного скіфа.

Реконструкція Торопа С.О. по зображенням на вазі з кургану Гайманова могила

 

 

Одяг скіфа-общинника.

Реконструкція Торопа С.О.

Одяг скіфських чоловіків складався з коротких шкіряних каптанів (туго перетягнутих поясом) і довгих, щільно облягаючих шкіряних штанів або широких шерстяних шароварів. Каптани носилися хутром всередину. По їх краях розташовувалися узори, а на спині знаходилася орнаментна смуга. Каптани знатних скіфів прикрашалися яскравими вишивками і різноманітними аплікаціями, а парадний одяг розшивався безліччю золотих прикрас. Штани носилися або на випуск, або вправлялися в невисокі, м'які, перев'язані ремінцем біля щиколотки напівчоботи («скіфики»). Нерідко шкіряні штани прикрашалися «лампасами» і різноманітними вишивками. Шкіряний пояс служив для підвішування сагайдака (з лівого боку) і меча або кинджала (з правого боку). Пояси знатних скіфів і дружинників покривалися металевими бляшками.  

 

Скіф-юнак.

Реконструкція Л. Клочко, П. Корнієнко по знахідкам у кургані біля с. Піски Миколаївської області

 

Судячи із зображень на знаменитій чаші з кургану Гайманова Могила (див. статтю "Скіфські кургани") в IV ст. до н.е. у Великій Скіфії були широко поширені гострополі каптани.

 

 

Зображення скіфів у гострополих каптанах на чаші з кургану Гайманова могила. IV ст. до н.е.

Промальовка Ковпаненка Г.С. 

 

 

Фрагмент чаші з кургану Гайманова могила. IV ст. до н.е.

 

 

Скіфський юнак у гострополому каптані. 

Реконструкція Торопа С.О. за зображеннями на чаші з кургану Гайманова могила

 

Скіфські жінки носили одяг з шерсті, рослинного волокна, конопель і шкіри. Вбрання скіфянок багато в чому залежало від їх соціального положення. Одяг простих жінок найчастіше складався з довгого плаття, поверх якого носилася накидка. Наряди знатних скіфянок зазвичай розшивалися безліччю золотих пластинок і бляшок. У 1971 р. при розкопках розташованого неподалік від Нікополя кургану Товста Могила було виявлено не пограбоване поховання молодої жінки - можливо, скіфської цариці. Її похоронне  вбрання є найбагатшим з коли-небудь відкритих в скіфських царських курганах. Головний убір був розшитий безліччю великих золотих пластин, а весь одяг і взуття - золотими бляхами.

 

 

 

Головний убір скіфської цариці.

Товста Могила. Нікопольський район

Шия скіфянки з Товстої Могили була прикрашена масивною золотою гривною (478 г) з сім'ю фігурками левів на кінцях. На скронях були великі золоті підвіски із зображенням богині, яка сиділа з піднятими руками, а на руках - 3 золотих браслети. Всі пальці похованої були прикрашені золотими перснями, а на один палець були одягнені навіть два персні.

 

 

 

Знатна скіфська жінка.

Реконструкція Клочко Л, Корнієнко П.

по знахідкам у кургані Товста Могила біля с. Чортомлик Нікопольського району

Головні убори скіфських чоловіків і жінок, які жили в VI-ІІІ ст. до н.е. (башлики, калафи, тіари і т.д.) мали найрізноманітнішу форму і висоту. Рядове населення Скіфії носило на лобі шкіряні пов'язки. Так, на пекторалі з Товстої Могили в такій пов'язці зображений скіф, який шиє хутряну сорочку.

 

 

 

Скіф в шкіряній пов'язці. Фрагмент пекторалі.

Товста Могила. Нікопольський район

Найбільш поширеним головним убором, безумовно, був башлик. Судячи по зображеннях, що дійшли до нас, скіфи носили башлики двох типів - із загостреною верхівкою і м'які. У башликах із загостреними верхівками зображені скіфи на вазі з Куль-Оби, у м'яких - Скілур і Палак на рельєфі із Неаполя Скіфського.

 

 

 Знатний скіф у башлику із загостреним верхом. IV ст. до н.е.

Малюнок Торопа С.О.

 

 

 

М'який башлик.

Барельєф із зображенням скіфського царя Скілура та його сина Палака. ІІ ст. до н.е.

Башлики першого типу мали сполучені задню і бічні лопаті, доходили майже до плечей і могли сколюватися шпилькою ззаду. Зазвичай виріз і низ обрамляв орнамент з крапок або бляшок. М'які башлики перев'язувалися стрічкою навколо голови, не мали бічних лопатей і відрізнялися верхівкою, яка звисала назад. У VI-V ст. до н.е. переважали повстяні башлики, причому головні убори, прикрашені золотими бляшками, були частиною ритуального одягу жінок-аристократок.

 

 

 

Башлик. VI ст. до н.е.

У IV-III ст. до н.е. переважали башлики із загостреним верхом. Вони залишалися типовими головними уборами жінок середнього достатку, а представники рядового населення носили башлики без прикрас.

У IV-III ст. до н.е. були поширені наступні жіночі ритуальні головні убори: калафи, тіари, клобуки. Скіфський калаф - циліндричний спереду головний убір, збоку мав дугоподібний край (подібно кокошнику), з м'яким закритим верхом і потилицею. Його висота складала 10-16 см. Передня частина прикрашалася рядами золотих пластинок, а ззаду накидалося покривало із золотими бляшками. Скіфський калаф мав шкіряну основу, яка закріплювалася на дерев'яному обручі, що охоплював голову.

 

 

Скіфський калаф. IV ст. до н.е.

Тіара - циліндричний головний убір з твердим верхом і лопатями, які доходили до плечей. Його висота спереду складала 9-10 см (загальна, до плеч - 25-28 см). Передня частина тіари прикрашалась рядами смужок або бляшок, зверху накидалося покривало із золотими бляшками.

 

 

Тіара. IV ст. до н.е.

 

Клобук - конусоподібний головний убір із загостреним верхом, боковими та задніми лопатями, які доходили до плечей. Спереду його прикрашали трикутна золота пластина, ряди золотих бляшок або намисто. Скіфські клобуки мали різну висоту (нерідко їх доповнювала золота пластина із скроневими підвісками та покривало). Цікаво, що подібні, але тільки чоловічі головні убори відомі у саків, хеттів і греків.

 

Клобук. IV ст. до н.е.

Найбільш рідкісною і соціально значущою головною прикрасою скіфів були золоті діадеми, які зустрічалися тільки в VI ст. до н.е. Вони мали довжину 66-67 см, носилися на шкіряному або металевому головному уборі і були зроблені у вигляді золотої стрічки (рідше - у вигляді ряду ланцюжків).

 

 

 

Діадема. VI ст. до н.е.

Ритуальні чоловічі головні убори V-III ст. до н.е. найчастіше були представлені гостроверхим повстяним ковпаком з лопатями до плечей і загостреною верхівкою, іноді прикрашеною бляшкою з втулкою. В середині, у підстави вузької частини, убір був прикрашений золотим циліндром - цілим або таким, що складався з рядів пластинок. У IV-III ст. до н.е. були також поширені шоломоподібні і яйцеподібні чоловічі ритуальні головні убори.

 

 

Ритуальний чоловічий головний убір. V-III ст. до н.е.

Дитячі головні убори були схожі на жіночі (башлики і клобуки), але на відміну від них прикрашалися намистами.

 

Дитячий головний убір. V-IV ст. до н.е.

.

Ймовірно, члени царської родини і знатні скіфянки носили дорогий одяг червоного і синього кольорів. Таким, зокрема, було вбрання скіфської жінки, похованої в знаменитому кургані Товста Могила на території Нікопольського району. В давнину червоний і синій барвники вважалися особливо дорогими - їх завозили на територію Великої Скіфії з інших країн.

.

В якості червоного барвника використовувався середземноморський пурпур, а в якості синього - тільки індиго, який завозився з Індії. Прості скіфянки носили жовтий (жовті фарби можна отримати з коренів і кори багатьох місцевих рослин) та іншого кольору одяг.

Одяг, предмети туалету, а іноді навіть обладунки скіфів, які мешкали в Північному Причорномор'ї, прикрашалися рослинним орнаментом, анологічним тому, що прикрашав багато виробів, виявлених в скіфських курганах. Характерними кольорами були червоний і зелений.

На одному з фрагментів скіфського панцира, виявленого в кургані Товста Могила, технікою тесніння був виконаний складний рослинно-геометричний орнамент, нанесений червоною фарбою та інкрустований тонкою золотою фольгою. Уздовж смуги розташовані три оточених подвійним кільцем кола, в яких зображена восьмипелюсткова розетка з круглою серединою, інкрустована золотою фольгою. Пелюстки розетки виконані подвійними лініями і вкриті по черзі золотою фольгою і червоною фарбою. Кожен кружечок з квіткою оточений системою рослинно-геометричного орнаменту, а також інкрустований червоною фарбою і фольгою.

.

Виготовленням одягу та інших речей домашнього вжитку в основному займалися скіфські жінки. Рукоділля мало широке розповсюдження в кочовому середовищі. У могилах не тільки простих скіфських жінок, але й цариць (Чортомлик, Нікопольський район) зустрічаються веретена - знаряддя жіночої праці. У знатних скіфянок були «імпортні» (найчастіше - грецькі) веретена з кістяним набором художньої роботи, а у простих - дерев'яні, з глиняним або свинцевим прясельцем - вантажем. Так, при дослідженні кургану № 11 (група Богданівської збагачувальної фабрики, Нікопольський район) був виявлений кістяний набір веретена, що складався з 5 частин. Перший знизу виріб мав вигляд шахової фігури (пішки) з невеликою втулкою в прямо зрізаній підставі. Друга була усіченим конусом, третя - короткий циліндрик, четверта і п'ята - конічні трубочки. Три верхні предмети було прикрашено поясочками циркульного орнаменту. Очевидно, всі вироби були сполучені між собою в певному порядку на круглому дерев'яному стрижні веретена. У цьому ж похованні було виявлено свинцеве прясельце конічної форми з 7 радіальними рубчиками.

 

Кістяний набір веретена і свинцеве прясельце з кургану № 11.

Група Богданівської збагачувальної фабрики. Нікопольський район

Під час розкопок Хоминої Могили (Нікопольський район) було виявлено набірне різьблене кістяне веретено, стрижень якого (діаметром близько 0,8 см) закінчувався зверху простою нарізною фігурою, яка насаджувалася на стрижень в нижній частині. Вал складався з трьох частин - середньої, діжкоподібної та крайніх у вигляді зрізаного конуса. Конуси зверху, знизу та посередині були прикрашені декількома нарізними концентричними жолобками. Загальна висота валу 8,5 см. Знизу на стрижень був надітий наконечник у вигляді подовженого шахового пішака заввишки 3,7 см. На жаль, стрижень веретена знайдений в обламаному вигляді, тому загальну його довжину встановити не вдалося.

 

 

 

Набірне різьблене кістяне веретено.

Хомина Могила. Нікопольський район

Глиняні прясельця широко поширені в похованнях простих скіфянок. Наприклад, в кургані № 13 (група Богданівської збагачувальної фабрики, Нікопольський район) знайдено округле глиняне прясельце діаметром 2,6 см, заввишки 1,5 см і діаметром отвору 1 см.

 

Глиняне прясельце з кургану № 13.

Група Богданівської збагачувальної фабрики. Нікопольський район

Таким же поширеним жіночими знаряддями були шила, проколи, голки. У знатних скіфянок (Гайманова могила, Мелітопольський курган) був цілий робочий «несесер» - близько ста шил. Ці знаряддя праці зустрічаються практично в усіх похованнях простих скіфських жінок. Наприклад, залізне шило з кургану № 1 (Капулівка II, Нікопольський район) мало довге вістря та живця, забезпеченого круглим упором. На живцеві збереглися залишки дерев'яної рукоятки, яка зітліла. Довжина шила складала 8 см, вістря - 6,7 см.

 

 

 

Залізне шило з кургану № 1.

Капулівка II. Нікопольський район

 

Варто відзначити, що скіфські жінки користувалися засобами по догляду за тілом і косметикою. Скіфянки терли об шорсткий камінь тріски кедра та інших хвойних дерев, заливали їх водою, а густою масою, яка утворювалася після цього, натирали все тіло та обличчя. Як відзначав Геродот: «Це додає тілу приємний запах, а наступного дня, після того, як знімуть мазь, шкіра виглядає чистою і глянсовою». Під час розкопок кургану Товста Могила (Нікопольський район) серед особистих речей похованої тут скіфської жінки (можливо цариці) були знайдені рум'яна, білила, і навіть уламки прозорого скляного посуду.

 

 

 

Розкопки кургану Товста Могила. Нікопольський район. 1971 р.

 

Під час археологічних розкопок в жіночих похованнях на території Кримського півострова не раз знаходили дерев'яні скриньки, прикрашені накладною бронзовою пластиною. Такі скриньки служили скіфським жінкам для зберігання косметичного приладдя. Вони зазвичай виготовлялися і продавалися в грецьких містах, коштували дуже дорого і тому були у той час предметами розкоші.

В одному з усть-альмінських склепів в подібній дерев'яній скриньці з відкидним верхом (кришкою), лежав скляний бальзамарій - посудина для пахощів. Поряд стояла дерев'яна піксида - кругла мініатюрна (заввишки 7 см) коробочка, в якій зберігалися рум'яна. На них навіть зберігся слід від пальця власниці.

 

 

Реконструкція костюму знатної скіфянки I ст. до н.е.

 

 

 

Скіфська цариця. Реконструкція Мозолевського Б.М. за матеріалами розкопок з кургану Товста

Могила. IV ст. до н.е. Нікопольський район

 

У завершенні хочеться сказати, що так званий "скіфський стиль" ліг в основу моди, яка панувала на Русі аж до XVIII ст. У ряді місць вона зберігалася практично незмінною і в пізніший час.

 

 

Таця (деталь). Срібло. IV ст. до н.е. Курган Чортомлик. Нікопольський район

 

 

Святкове вбрання жінки княже-боярського кола. ХІІ-ХІІІ ст.

Реконструкція Толочко П.П.

Малюнок Андрієвського Л.І., Буйновського В.А.

 

 

Чоловічий одяг, розповсюджений на  Русі у ХVI-XVII ст.

 

 

Одяг заможного міського юнака. Русь. ХVI-XVII ст. 

 

 

 Жіночий одяг, розповсюджений на Русі у ХVI-XVII ст.

 

 

Ілюстрації:
  1. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. - К. : Наукова думка, 1983. - 200 с.
  2. Петухов Ю.Д., Васильева Н.И. Евразийская империя скифов. - М. : Вече, 2007. - 400 с.
 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про видатного українського археолога (завдяки якому було відкрито багато скарбів скіфських курганів, у тому числі і знаменита золота пектораль), кандидата історичних наук, а також проникливого лірика, поета тонкої душі Мозолевського Бориса Миколайовича:

На нашому сайті Ви можете дізнатися більше про історію Нікопольщини:

 

 

www.bizslovo.org

Костюм скифов

Скифы обитали в I тысячелетии до н.э. в Северном Причерноморье и Приазовье. Первоначально так называлось только одно племя, подчинившее себе население этой области и создавшее мощный союз племен. Скифы были и кочевниками-скотоводами и земледельцами. Осели они только в Крыму и на Северном побережье Черного моря.Скифское общество делилось на три сословия: воинов, жрецов и простых общинников (земледельцев и скотоводов). Каждое из сословий вело свое происхождение от одного из сыновей первопредка, и у каждого был свой священный атрибут: у воинов — золотой боевой топор, у жрецов — золотая чаша, у общинников — золотой плуг с ярмом. Считалось, что в момент возникновения мира эти предметы упали с неба.Вначале скифским царством управляли три царя (это также считалось традицией, начало которой относилось к мифической эпохе), но к середине IV в. до н.э. Скифией стал единолично управлять царь Атей. Именно к этому периоду относятся почти все самые известные богатые курганы. Эпоха Атея пришлась на период могущества Скифии, а затем, после сарматского нашествия, во II в. до н.э. последовал ее упадок.О культуре скифов (в частности, их одежде, украшениях, воинском вооружении) стало известно из раскопок скифских погребальных курганов. Самые большие курганы, часто многокамерные, сооружались при погребении скифских царей.У скифов очень популярны были изображения животных, что послужило основой для создания знаменитого скифского звериного стиля. Для него характерно изображение определенных видов животных — оленей и других копытных, кошачьих хищников и птиц. Звериные мотивы украшали главным образом воинское снаряжение, конский убор, ритуальные сосуды.Древние скифы носили одежду из выделанных кож, которую сшивали тонкими ремешками или крепкими нитками, была у них одежда и из тканой и валяной овечьей шерсти и овчинные тулупы. Обработкой шерсти и изготовлением одежды у них занимались женщины и рабы.

Мужской костюм

Скифы носили длинные кожаные штаны и куртки с длинными рукавами. Штаны были с вышивкой или с металлическими накладками, куртки — меховые или кожаные, различной длины. Спереди куртка запахивалась и застегивалась косой застежкой слева направо или завязывалась кожаным поясом. Такую куртку можно считать древнейшей известной нам формой кафтана. На рукавах сверху была вышивка (наподобие вышивки на одеянии византийских императоров или гораздо более поздней ирано-монгольской одежде).Царская одежда, судя по раскопкам курганов, была необыкновенно богатой. Она делалась не только из кожи, но и из мягких шерстяных и полотняных тканей и была украшена множеством золотых бляшек с изображениями всадников и животных. Отличительным признаком царского достоинства у скифов была широкая перевязь через плечо.Греческое влияние отразилось и на вооружении скифских воинов. В курганах были найдены бронзовые шлемы, поножи, большой золотой щит.

Женский костюм

Об одежде скифских женщин известно немного. В целом, она была длиннее, шире и наряднее мужской и изготовлялась из шерстяной материи.

На мужчине: анаксириды (узорчатые штаны). Распашная рубаха с вышивкой, кирбасия.

На женщине: верхняя одежда с длинными рукавами и нижняя отделаны вышивкой

мужской и женский костюм скифов
Обувь

Скифы ходили в широких кожаных полусапожках, которые зашнуровывали около щиколотки. Штаны надевали поверх сапог или заправляли внутрь.

Головные уборы

Головным убором скифов были остроконечные конусообразные кожаные или войлочные шапки, закрывавшие затылок и уши. Завязывались они под подбородком.Мужчины подвязывали волосы тесьмой.

Украшения

Древние скифы, в общем, мало заботились о своей внешности. Но все же драгоценные украшения у них были — в основном, у тех племен, которые жили вблизи месторождений золота или имели связи с причерноморскими греческими колониями.Скифские женщины носили серьги, браслеты, перстни. Были у них и зеркала. Головной убор богатых женщин украшался золотыми накладками.Множеством украшений обладали скифские цари и царицы: ожерелья, диадемы, ручные и ножные браслеты из золота и сплава золота с серебром.Царское ожерелье имело форму разомкнутого кольца, концы которого были украшены эмалью и фигурами всадников. Ожерелье царицы было еще богаче: состояло из двух колец. Меньшее ожерелье украшали львиные фигуры, а большее было свито из золотой проволоки с подвешенными к ней золотыми флакончиками на цепочках.

Источник - "История в костюмах. От фараона до денди". Автор - Анна Блейз, художник - Дарья Чалтыкьян

mir-kostuma.com

Скифская лексика из античных источников.

chertoml

Скифский язык.

Акинак – скифский меч, короткий и прямой. Слово имеет скифское происхождение. В.И. Абаев связывает скифское слово «акинак» с согдийским и хорезмийским словом «кинк» — kynk – меч, клинок, впрочем, в русском языке и слово «кинк» — kynk тоже сохранилось — кинжал и клинок, означающее «короткий меч».

akinak_02

Анаксирида или сарабары – широкие штаны скифов-саков, собранные внизу или подвязанные у щиколотки, они заправлялись в сапоги. Геродот сообщал, что «саки, они же скифы, имели на головах прямые остроконечные шапки, носили анаксириды, имели местные луки, кинжалы и топоры-сагарии». (Геродот VII 64.) В греческом языке нет шипящих звуков «ц», «ч», «ш», «щ», поэтому греческий историк Геродот, записывая скифские слова, заменял звук «ш» на похожий греческий звук «с» — «шаравары» он записывает, как «саробары».Сарабара (греч. Σαραβαρα) – так Антифан — комедиограф первой половины IV века до н. э.  в своей комедии «Скифы» назвал скифские штаны: «все одеты в шаровары и хитоны». Греки не знали штанов, поэтому Антифан для обозначения штанов, использовал скифское слово «шаровары». (Антифан, комедия «Скифы»)

Антакеи – огромные бескостные рыбы рода белуги. По свидетельству Геродота рыбы антакеи водились в реке Борисфен. (Геродот VI 53.)

Бутир – взбитое молоко до густоты сливок или сметаны. (Гиппократ, «О болезнях»). Скифское слово Бутир созвучно с немецким «Butter» – масло.

Гиппака (иппака) – название сыра, изготовляемого скифами из кобыльего молока. По-скифски «гиппа» — лошадь. (Гиппократ, «О болезнях» ). Науке известен род ископаемых трёхпалых лошадей Гиппарион (Hipparion).

Горит – футляр для лука и стрел у скифов.

Зарива, Царива (греч. Ζαρινα) – царица у скифов-саков. (из сочинений Ктесия Книдского (греч. Κτησίας ο Κνίδιος) — древнегреческого историка второй половины V — начала IV вв. до н. э.) В древнерусском эпосе есть схожее имя царевны — «Зоря-Зоряница».

Каннабис — Κανναβις – скифское слово, взятое из ведического санскрита — языка ариев, означающее конопля. (Геродот IV 74.)

Карарес — Karares (греч. Καραρυες) – название дома у скифов. (из сочинений Гесихия.) Слово «карарес» созвучно с древнерусским русским названием дома «хорома», хоромина, что тоже означает «дом».

Колос — Κολος – четвероногое животное, обитавшее в Скифии. Это выносливое животное долгое время могло обходиться без еды и воды. По величине среднее между оленем и бараном. Цветом белое и в быстроте бега превосходит оленя. (Страбон. География, VII, 4, 8 по изд. В.Латышев. «Известия…», ВДИ, 1947, №4, с. 207.) Возможно, это примитивная лошадь – кулан,  в раннее историческое время населявшее пустыни, полупустыни и степи Восточной Европы, Южной Сибири, Передней, Средней и Центральной Азии, Тибета и Западной Индии, а для греков кулан был диковинкой.

Пеламида – рыба, род тунца, водилась в водах Меотиды.( Страбон. География, VII, 6,2).

Понтик – дерево, плоды которого аргиппеи употребляли в пищу. Слово принадлежит народу, родственному скифам. (Геродот IV 23).  Асхи – сок из плодов дерева «понтик». Слово принадлежит народу, родственному скифам. (Геродот IV 23.)

Сагарий или сагарис – σαγαρις – скифский топор (секира). Оружие скифов, записанное Геродотом, как «топоры-сагари» — это «топоры-секиры» — оружие древних славян. На Крите почитался символ бога Зевса Критского — секира или двусторонний топор — λάβρυς — лабрис, на лидийском наречии означает «секира«.

Сакайя — Σακαια – название скифского праздника. (из сочинения Гесихия.)

karta-skifo-sibirskij-mir

Саки\сакас (греч. Σακαι) – саками персы называли и азиатских, и европейских скифов. Геродот пишет, в древнеперсидских надписях упомянуты 4 группы саков-скифов:

Cаки – «хаома+варга», «варящие sauma», они жили в долине реки Мургаб. В ведическом санскрите – сома, хаома — soma, haoma — дурманящий напиток, вар — var – варить.

Саки – «тигра+хауда» — «в остроконечных шапках», жили в предгорьях Тянь-Шаня (античные авторы отождествляются их с массагетами).

Саки – «пара+да+райя» — «которые за морем (за рекой)». В ведическом санскрите «пра\пара» — вперёд. (УРА! — возглас войска, атакующего врага; Пра отсюда Переть)

Саки- «пара+сугудам» — «за Согдианой», т.е. которые проживали за Согдианой — в низовьях Сырдарьи и Амударьи, в бассейне Аральского моря.( Геродот I 153;)

Сакиндак — Σακυνδακη – вид скифской одежды.( из сочинения Гесихия). Сакиндак созвучно со словом «армяк» — верхняя, долгополая одежда из грубой, шерстяной ткани, которую носили славяне.

kul-oba-vsadnik-vpravo

Скифики – кожаная скифская обувь. Слово упоминается в произведениях Лисия – аттического оратора V-IV вв. до н. э., а также в стихах Алкея: «…и подвязавши скифики…«. ( В. Латышев. «Известия…», ВДИ, 1947, №2, стр. 301.). В скифской одежде многое было сделано из кожи, шапки, сапоги, пояса и детали одежды. По-русски «скуфья» — небольшая остроконечная шапочка, которую носили скифы (др.-русск. скуфиа — остроконечная шапка, через ср.- греч. skouphia, из греч. skyphos — «чашка») — в архитектуре — купол, скиния, сводчатое перекрытие. Возможно, по созвучию с названием кожаной одежды скифов, греки назвали скифов «скифами». (Известно, что Юфть — толстая кожа, а сафьян — выделанная кожа коз.).

sagaris-topor-skifskij-amazonka

Скиф – сын бога Зевса в сочинениях Диодора. Сыновья Скифа – Пал и Нап, разделили Скифию. Плиний Старший рассказывая о народах Средней Азии, пишет: «Там напеи, как говорят, были уничтожены палеями.». Войны-«палы» от скифского bala — военная сила, дружина. Палы – славянское племя — поляне. Напы – земледельцы.Скифы-Русь (греч. Σκυθας τους Ρως )– этот этноним упоминается в схолиях,  государственного деятеля Римской империи Фемистия (317 — 388) к Трактату Аристотеля (др.-греч. Ἀριστοτέλης; 384 до н. э. — 322 до н. э.) «О небе». «Мы заселяем среднее пространство между арктическим поясом, близким к северному полюсу, и летним тропическим, причём скифы-русь и другие гиперборейские народы живут ближе к арктическому поясу…». (В. Латышев цитирует этот отрывок по собранию сочинений Аристотеля, изданному Берлинской академией наук в 1836 г.).

Эор – мужчина, муж по-скифски. (Геродот IV 110.) Ленгвисты отмечают, что скифское слово «эор» похоже на тюркское ойор, эйр, эр – мужчина. Но гораздо раньше тюркского наречия, в ведическом санскрите появилось слово: арья\арий — Ārya, ari̯a — «господин», «хозяин дома», мужчина. В древнерусском «оратай» — пахарь, земледелец, мужчина.

Эорпата, Орпата — Οιορπατα – Геродот пишет: «скифы называют амазонок «эорпата», что по-эллински означает мужеубийцы; «эор» – ведь, означает муж, а «пата» – убивать«. (Геродот IV 110.) (родственное слово: узур-патор)

Пата – скифское слово, обозначающее «убивать». В ведическом санскрите слово пад, пата – pad, Pata – падать, летать, (родственные слова в рус. яз.: падать, падение, «пята», подошва), в авестийском — pada – наследство, (родственные слова в рус. яз.: потомство, потомок, потом).

ЭнАреи -– εναρεες – гадатели у скифов, женоподобные мужчины, гадающие с помощью ивовых прутьев (ЭнАреи — «не арии»). Геродот предположил, что энареи – это потомки тех скифов, которые кощунственно разграбили святилище Афродиты Урании в Сирии. Афродита Урания наказала их, навеки поразив женским недугом. (Геродот I 105, IV 67.)

Энареи или Анарии\Анарья — anārya — «не арий», то есть не мужчина, не господин, не хозяин дома.

Cкифская эпоха была очень короткой, но скифы не исчезли, они, просто, стали называть себя по-другому, и это было известно ещё Геродоту — «Скифия — Русь».

r1a_-1000-g-do-n-e-map_

Карта миграций народа с гаплогруппы R1a начиная с эпохи неолита (2800 г. до.н.э.) до позднего бронзового века (ок. 1000 г. до н.э.). Гаплогруппа R1a1 — является биологическим маркером русского этноса.

Скифский язык.

Скифские имена из античной литературы. Скифский язык.

ru-sled.ru